Розірвання шлюбу тільки в судовому порядку

Розірвання шлюбу можливо в Німеччині тільки через суд, навіть якщо у подружжя немає ні претензій один до одного, ні спільних неповнолітніх дітей. Але це ще пів біди.

Рік роздільного проживання як необхідна передумова розлучення

Відповідно до § 1566 ГК Німеччині подружжя повинні прожити окремо не менше 1 року (Trennungsjahr) до моменту судового засідання по шлюборозлучному процесу. На практиці це означає, що заява на розірвання шлюбу можна подавати не раніше 8 -10 місяців після початку роздільного проживання. На підготовку судового засідання піде в залежності від міста та завантаженості суду 4-2 місяці. До цього часу і закінчиться необхідний рік роздільного проживання.
Окремо проживати можна і в стінах одного будинку або однієї квартири. Головне, не вести спільне господарство і не мати між собою інтимні стосунки.
У «важких» випадках суд може допустити виключення з правила річного роздільного проживання, наприклад вагітність дружини від іншого чоловіка або насильство.

«Просто» Проживання одного з подружжя з новим партнером «важким випадком» не визнаються.

участь адвоката
Відповідно до § 114 Закону про провадження у сімейних справах (Familienverfahrensgesetz) в шлюборозлучному процесі обов'язково участь адвоката. Він подає в суд заяву на розлучення.

Право, яке застосовується при розірванні шлюбів для громадян України проживають в Німеччині і його наслідки
З червня 2012 року на території ЄС діє Регламент ЄС під назвою «Рим III», який визначає, яке законодавство застосовується у випадках розірвання шлюбів іноземних громадян. «Рим III» застосовується також і в тих випадках, якщо відповідна держава, чиїми громадянами є подружжя не є учасником Регламенту «Рим III». Досить того обставини, що вони живуть на території ЄС.

Положення Регламенту «Рим III» поширюються лише на матеріальне шлюборозлучному право. Сюди відносяться передумови для розірвання шлюбу, наприклад, встановлений мінімальний термін роздільного проживання подружжя. На питання ведення процесу, майново-правові питання, пов'язані з браком (обов'язки по сплаті аліментів подружжя, батьківські прав, спадкові питання) Регламент «Рим III» не поширюється.

Відповідно до «Рим III» головну роль грає місце постійного перебування подружжя, а не їх громадянство. Це означає, що при розірванні шлюбу застосовується законодавство тієї держави, в якому знаходиться місце постійного перебування подружжя на момент звернення до суду.

Наприклад: при розлученні громадян України (навіть тимчасово) проживають в Німеччині буде застосовуватися право Німеччини.

Якщо у подружжя більше немає спільного місця постійного перебування, то застосовується право тієї держави, в якому подружжя мало своє останнє місце постійного перебування, крім випадком, якщо обоє з подружжя або один з подружжя не живуть там понад рік. У цьому випадку застосовується право тієї держави, громадянством якого володіли обоє на момент звернення до суду. Якщо у подружжя немає єдиного громадянства, то застосовується право держави, в якому знаходиться суд, в який надійшло звернення по справі.

Можливість вибору застосовуваного права при розірванні шлюбу
Регламент «Рим III» встановлює можливість вибору застосовуваного права при розірванні шлюбу. Наприклад, подружжя громадяни України, які проживають в Німеччині, можуть визначити, що стосовно розірвання їхнього шлюбу може бути застосовано право України. Це означає, що суд Німеччини буде застосовувати при розлученні право України. Цей варіант підходить, перш за все, тим, хто не хоче витримувати мінімального терміну роздільного проживання подружжя. Рішення щодо вибору права може бути прийнято перед зверненням до суду або під час шлюборозлучного процесу. Воно повинно бути нотаріально завірено і може бути записано, наприклад, в шлюбному контракті.